Сільська рада відмовляється відремонтувати історичну криницю

Ганні Поповій нема де брати воду

У селі Онопріївка Тальнівського району два місяці не можна набрати води з криниці, що в центрі села.

– Це історична криниця, – розповідає жителька села 91-річна Ганна Попова. – Їй уже 107 років. Ще на початку 20 століття там був степок, де випасали худобу. Місце було дуже вдалим. Люди вирішили викопати криницю. Возами возили камінь за кільканадцять кілометрів із Лащівського кар’єру. Мурували без цементу, лише камінь. Згодом тут була автобусна зупинка. Вода була дуже смачною. Коли чистили, то майстер сказав, що там підземна річка й два джерела. Навіть за німців тут люди завжди набирали воду, а зараз – не можемо.

Два місяці криницею ніхто не користується.

– Хтось украв трос, – бідкається Ганна Герасимівна. – Я нового не вчеплю. Неодноразово зверталася до сільського голови, але він каже, що в бюджеті села немає грошей на новий трос. Я такого зрозуміти не можу. Ми все життя прожили в селі, я маю 45 років учительського стажу, а ніхто не може допомогти.

– Та криниця не стоїть у мене на балансі, – каже сільський голова Онопріївки Василь Бондаренко. – З неї воду бере одна людина. Допомогти можна: витягнути з власної кишені гроші, купити троса й вчепити відро. А потім охороняти, бо попередній украли. Вона зверталася й до керівників господарств. Але зараз кінець року і всі гроші розприділені. Раніше по тій вулиці жило 5 осіб, які ремонтували колодязь і все необхідне купували. Тепер вона скаржиться, що осталась одна і придбати сама не в змозі. Але в неї є доволі нормальні родичі. Начальник АТП до неї їздить. Думаю, гривень 500-600 для них не дуже великі гроші. Кожен хоче, аби задарма. Я їй пропонував направити людину, яка б за нею доглядала й носила воду з сусіднього колодязя, поки вирішуватиметься питання. А вона відмовилася.

Василь Бондаренко головує в Онопріївці вже понад 20 років. На кожних виборах люди обирають саме його. Зарплата сільського голови – від 10 до 15 тисяч.