У Кам’янці нарахували 80 зайвих учителів

Лише наприкінці літа вчителі Кам’янської громади отримали відпускні. Причина затримки – мала заповнюваність класів і викликаний нею дефіцит коштів.

– Проблема з дефіцитом коштів у освіті виникла не в результаті створення фактично лише на початку року громади, а в результаті зміни цього року принципів фінансування, – каже заступник міського голови Кам’янки Олександр Потапенко. – Минулого року субвенцію на місця, зокрема й на наш район, виділяли відповідно до замовлення. Район попросив – Київ дав. На кінець року виявилось, що маємо навіть профіцит. В районному бюджеті утворився невикористаний залишок в сумі 1 мільйон 700 тисяч гривень, а загалом по Україні – понад 4 мільярди. На цей рік спланували бюджет освіти всієї освітньої галузі держави на 4 мільярди менше. Нібито логічно, але фінансування на міста обласного підпорядкування здійснюється за однією схемою, а, наприклад громад, – за іншою. В Черкасах, наприклад, знову профіцит коштів, а в нас вже дефіцит. В результаті місцеві громади почали бити на сполох і в Києві обіцяють вирішити проблему покриття дефіциту.

Олександр Петрович стверджує, що в школах мала наповнюваність класів.

– Середня наповнюваність класів у громаді має складати 18.7 учня. Ми ж маємо лише 15.3 учня на клас. У розрахунку на одного вчителя за вимогами міністерства освіти має припадати 11 дітей, у наших школах загалом маємо лише 6.7. Зараз у загальноосвітніх закладах громади навчаються понад 1300 дітей. За розрахунками міністерства освіти для такої кількості учнів вистачить 119 вчителів. По факту маємо сьогодні 199. Вартість одного учня в рік у міській школі №2 складає 11 тисяч сімсот гривень, а ліцеї – 31 тисячу. В Києві нам пояснюють, – приведіть штат, наповнюваність класів до таких норм, і вам виділених грошей вистачить. Мовляв, проблема не у недофінансуванні, а у ваших перевитратах.

Наступного року в Кам’янці збираються створити опорну школу, наповнити класи й закупити автобуси для підвезення сільських дітей.

– Коштує автобус майже 2 мільйони гривень, – бідкається Потапенко. – Треба вишукати кошти, передбачити в бюджеті. Як бути з десятками вчителів? Щоб скоротити менш болісно штат, треба кілька років не набирати нових, якась частина за цей період піде на пенсію, хтось змінить місце проживання. Держава співфінансує придбання шкільного автобуса в складчину. Тобто частину – Держбюджет, а частину маємо заплатити ми з казни громади. Зараз в освіті маємо 2 старі автобуси для підвезення дітей. Треба ще мінімум два.

Затримки із виплатою відпускних мали цього року більшість районів області. У більшості з них намагалися зберегти малі школи з наповнюваністю класів у 2-3 учня. Для цього сільські ради виділяли дотацію на місцеві школи. У результаті село залишалося без коштів, які можна було використати на ремонт доріг чи інші добрі справи.