У Черкасах 6-річний хлопчик убив власного батька, сподіваючись захистити матір

Моторошний і водночас кричущий випадок стався наприкінці минулого тижня у Черкасах: під час сімейних розбірок 6-річний хлопчик ножем убив власного батька. Зпросоня, дитина побачила, як той б’є його маму, побіг на кухню за ножем, очевидно, сподіваючись захистити її, а вже за мить металеве лезо опинилося у грудях чоловіка. Що батька вже немає дитина й досі не знає.

Ця фатальна історія, замішана на насиллі й спровокована алкоголем, сталася у Південно-Західному районі, в одному з багатоквартирних будинків по вулиці Прикордонника Лазаренка. Сусіди й досі шоковані тим, що сталося в їхньому будинку й віри не ймуть, що 6-річна дитина могла убити батька. Те, що сталося називають не інакше як фатальним збігом обставин.

Нічого поганого про цю родину вони не можуть сказати, але й здоровою атмосферу в сім’ї також не називають. Виною тому – алкоголь, до якого був охочий загиблий глава сімейства. Рідні навіть пропонували йому пройти курс лікування, але сам він проблеми не визнавав. Казав: «Я роблю те, що роблять усі чоловіки – п’ю та курю». Фатальної ночі проти 30 серпня Юрій також був напідпитку.

Як вдалося з’ясувати, близько 2-ї ночі хлопчина прокинувся від криків батьків. У цей час його батько начебто бив головою матері об бильце ліжка й вона кричала від болю. У подібній ситуації більшість дітей почали б плакати й благати не бити маму, але в не цьому випадку. Спросоння, хлопчина побіг на кухню й, очевидно, сподіваючись захистити матір схопив ножа. З ним він підбіг до ліжка, на якому боролися батьки, а вже за мить його лезо опинилося в грудях чоловіка.

У важкому стані із значною крововтратою батька доставили до третьої міської лікарні. Лікарі декілька годин боролися за його життя, але поранення виявилося надто складним. Вранці він помер.

У поліції й рідним жінка розповіла, що не бачила, як усе сталося, бо саме в цей момент закривала руками обличчя від ударів чоловіка. Припускає, що він сам навалився на ножа в дитячих руках.

Нині у поліції перевіряють покази жінки й не відкидають версію її прямої причетності до вбивства. Але свідчення самої дитини та психолога, який працював з нею, говорять на користь версії, яку виклала матір дитини.

У суботу 1 вересня Юрія поховали, не завозячи тіло додому. Дитини на траурній церемонії не було. Хлопчина і досі не знає, що батька вже немає. Для його психіки те, що сталося і так серйозна травма, а звістка про його смерть може лише погіршити стан.

Після всього, що сталося мати відвезла його до бабусі в село, що у Смілянському районі. Там же він пішов до першого класу. Нині він час від часу питає, де і як батько, але йому кажуть, що той і досі в лікарні, де йому зробили операцію.

Начальник міської служби в справах дітей Світлана Шишлюк знає про цей трагічний випадок й нині стежить за долею й матеріально-побутовими умовами життя 6-річного хлопчика. Каже, що сигналів про не благополучність цієї родини до служби не надходило.

— З ним працював психолог, але зараз найкращий психолог для дитини не чужа людина, а близькі: бабуся, молодший братик і сестричка, тітка й дядько, який має там трактора. Він уже катався на ньому і йому це дуже подобається, — розповідає Світлана Шишлюк. — Сподобалося йому і в школі, й перша учителька. Йому змінили середовище і в даній ситуації це — найкраща терапія. У Черкасах, дитині все може нагадувати про цю історію, а у новій обстановці дитина природно розслабляється. Інша обстановка, а також братик і сестричка цьому сприяють.

Тим не менше, за словами Світлани Шишлюк, психологічний стан дитини тривожний. Він часто згадує батька й питає у бабусі чи бачила вона його. Та відповідає, що у лікарні батькові зашили рану, але не хватає крові. Його потроху готують до того, що батька він більше не побачить, мовляв, у лікарні всяке може бути.

— Мабуть у глибині він десь відчуває якусь тривогу, бо часто питає бабусю про батька і його стан. Питає, чи виживе, — пояснила нинішній стан дитини Світлана Шишлюк.

Тим часом у поліції за фактом насильницької смерті чоловіка відкрили кримінальне провадження за статтею, що передбачає відповідальність за скоєння навмисного вбивства. Однак, як повідомив керівник сектору комунікацій ГУ Нацполіції області Дмитро Грищенко, підозру нікому не оголошували. Та й кого звинувачувати, коли дитина неосудна, а мати сама є жертвою домашнього насилля, щоправда, якщо її версія підтвердиться в ході слідства.

Черкаський адвокат Іван Кривов’яз припускає, якщо слідство не доведе причетності жінки до вбивства, провадження закриють за відсутності винних осіб у скоєнні злочину, адже ані дитина, ані її матір в такому випадку не винні в тому, що сталося. Тим не менше в цій історії залишається без відповіді низка питань. Чому дитина взялася саме за ножа? Це фатальний вплив жорстокості з телеекранів на нестійку дитячу психіку, чи проблеми у вихованні? Якщо останнє, то чому ніхто вчасно не забив на сполох?