Марія Самохвалова навчається на дипломата у французькому Діжоні

На співбесіді її питали про Стародавній Рим

17-річна Марія Самохвалова приїхала на зимові канікули із Франції. Дівчина навчається на першому курсі інституту політичних досліджень в місті Діжон. Минулого року Марія закінчила Першу міську гімназію Черкас.

Розмовляємо в коридорі гімназії. Маша прийшла провідати вчителів рідної школи. Дівчина в світлому светрі, джинсах.

– Французька мова мені подобалася ще з 5 класу, – розповідає. – Але всерйоз замислилася про вступ до французького вузу десь у 8 класі, коли вперше взяла участь у міській олімпіаді. У десятому класі я виграла міську й обласну олімпіади за 11 клас. На всеукраїнській посіла третє місце. Створила ролик французькою мовою про Черкаси, виграла конкурс і два тижні була в мовному таборі на французькому острові Корсика. В 11-ому класі перемогла на всіх трьох олімпіадах – міській, обласній і всеукраїнській. Найважче було на останній – там викладачі дуже скупі на бали. Але виявилося, що це просто підхід такий. Коли взнала, що виграла – дуже зраділа. Але радість була нетривалою. Прийшли інші випробування – треба було їхати в Діжон, проходити співбесіду в університеті.

Для вступу у французькі вузи треба здати тест на знання мови у французькому інституті в Києві.

– Є кілька рівнів для школярів, – розповідає Маша. – Найнижчий – А-1. Далі А-2, В-1, В-2. Рівня В-2 достатньо для вступу в університет. На рівні В-2 набрала 89 зі 100 можливих. Усе завдяки тому, що моя вчителька – Тетяна Григорівна Мокрушина – найкраща в області і в Україні. У неї купа переможців олімпіад.

Дівчина вирішила не обмежуватися виконанням формальних вимог, а й перевершила їх.

– Уже в 11 класі я здала рівень С-1. Це поглиблене вивчення французької мови. Думала, що при рівних умовах із іншими кандидатами це має зіграти свою роль.

Весною 2018 Марія поїхала на співбесіду.

– Навчання в університетах Франції – безплатне. Але я мріяла про інститут політичних досліджень у Діжоні. Це дещо вищий навчальний заклад аніж простий університет. Зазвичай навчання в ньому коштує від 7 до 10 тисяч євро на рік. Фактично, це підрозділ паризького університету Sciences Po Paris. Він готує політиків і дипломатів. Його філіали є по всій країні. В одному вивчають Північну Америку, в іншому – Африку. Я вибрала Діжон, бо він спеціалізується на країнах Східної Європи. Коли їхала на співбесіду, то дуже переживала. Найперше – треба було зібрати документи на вступ. Їх почала збирати ще восени. Це атестат про успішність у школі, довідка про доходи сім’ї та інші дрібніші. Мої батьки – зовсім не багатії. Обоє – колишні поліцейські. Нині – на пенсії. Зараз тато очолює дачний кооператив, а мама – домогосподарка. Я маю сестру-двійняшку, яка теж навчається в іншому вузі. 10 тисяч євро на навчання в батьків не було. Тому будь-що я хотіла вибороти стипендію. Коли прийшов час летіти на співбесіду, я сама сіла на літак і полетіла до Парижа. Звідти йшов автобус на Діжон. Ледве не запізнилася на рейс, бо трохи заблукала в аеропорту. Але встигла в останню мить.

Маша каже, що найважче було друге завдання при співбесіді – показати свій рівень загальної політичної культури.

– Сиділи три солідних дядьки й це навівало страх, – посміхається. – Перше завдання – написати есе на задану тему. Вважаю, що я з ним упоралася. Екзаменатори згодом просили аргументувати свою позицію. Знайти доводи за і проти. Все було добре, поки в другому завданні вони не спитали, що я знаю про політичну культуру Стародавнього Риму. Я просто фізично відчувала, що «завалюю» цей тест. Тому зосередилася на третьому завданні – мотиваційній частині. Треба було розказати, чому я хочу навчатися саме тут. Старалася з усіх сил. Згодом сказали їхати додому. Відповідь прийшла дуже скоро – менш ніж за місяць. Мене зарахували! Але приводу для оптимізму ще не було – я чекала повідомлення про стипендію. Якщо дадуть, значить, вчитимуся. Якщо ні – шукатиму інший вуз. Слава Богу, відповідь була позитивною. Стипендія перекрила витрати на навчання

Зараз Марія закінчила перший семестр.

– Вчитися у Франції – одне задоволення, – каже дівчина. – Діжон – старовинне місто, столиця Бургундії. Я живу в студентському гуртожитку. Маю окрему кімнату з холодильником. Душові й туалети є на кожному поверсі. Ніколи черг там не буває. Все дуже чисто й охайно. На курсі – 160 осіб. У французьких університетах – 20-бальна система оцінювання. Роботи роздають чистим листком догори, щоби не можна було побачити оцінку сусіда. Все дуже індивідуально. Оцінки за семестр приходять електронною поштою в твій особистий кабінет. Звісно, ми між собою обговорюємо наші бали, але є й такі, хто не хоче ділитися інформацією. На лекцію із 80 студентів курсу зазвичай приходить 60. Можна підняти руку й попросити викладача розтлумачити матеріал. Мені більше подобаються не лекції, а практичні завдання. Тут у кожного є простір для творчості. Є студенти з Китаю, Японії. З України – я одна. Правда, на старшому курсі є дівчина, яка до 5 років жила в Україні. Але вона вже говорить українською із сильним акцентом і забуває слова.

Маша каже, що витрачає в середньому 450 євро на місяць.

– 250 із них я сплачую за гуртожиток. На решту – живу. Дуже економлю, буквально на всьому. З другого семестру подала документи на компенсацію за житло. Якщо вдасться – більше грошей залишатиметься на прожиття. Додому їхала з багатьма пересадками. Так дешевше. Сіла в Діжоні на автобус і доїхала до Женеви. Звідти – до Відня, а вже із столиці Австрії літаком до Києва. Вважаю, що 1-ий семестр я закінчила дуже добре. Протести «жовтих жилетів» більше вирують у Парижі. У нас бунтували одну суботу. Правда, кидали пляшки із запалювальною сумішшю і я навіть устигла злякатися, – посміхається. Темношікірі й жителі арабських країн тут теж є, але їх не так багато, як здається. У більшості – це цілком мирні люди, які влаштовують своє життя важкою працею.

У майбутньому Маша хоче стати українським дипломатом.

– Зараз про це ще рано говорити, але мені бачиться цей шлях найперспективнішим. Хтозна, може, залишуся у Франції. Можливо, спробую отримати тут докторську дисертацію і залишуся на викладацькій роботі. Життя підкаже шлях.

Марія переписується в соціальних мережах із колишніми однокласниками. Більшість залишилася в Україні. Кілька вступили до вузів Польщі. Ще кілька з паралельного класу навчаються в Канаді. Там навчання платне – від 7 до 10 тисяч доларів за семестр.

Університет Sciences Po Paris за рейтингом є четвертим у світі у сфері політичних наук та міжнародних відносин. Перед ним розташувалися Гарвардський, Оксфордський та Принстонський університети. Після нього – Лондонська школа економіки, Кембріджський та Єльський університети.