У Черкащині зніматимуть фільм про спільну українсько-польську історію

Поляки кажуть, що ми повторюємо їхній шлях

До нового року черкаська телекомпанія «Антенна» завершить зйомки науково-популярного фільму «Загублені сліди історії». Стрічка буде присвячена спільній україно-польській історії 16-18 століть. Кошти на створення фільму надасть Український культурний центр. Зйомки проходитимуть у Медведівці Чигиринського району, Трахтемирові Канівського району й Корсуні.

– Ми оцінюємо кожен проект, який надходить до нас, – каже керівник комунікацій Українського культурного центру Анастасія Політіко. – Черкаський проект набрав достатньо високу кількість балів і ми вирішили фінансувати його.

Разом із українцями представляти проект приїхали поляки: генеральний секретар Спілки журналістів Польщі Ядвіга Хмельовська, професор Краківського інституту історії Пшемислав Станко, директор економічного інституту імені Рибарського Маріуш Патей.

– У період із 16 по 18 століття кожне покоління черкасців боронило Річ Посполиту від найбільших ворогів тогочасності – Московського князівства, а згодом Московського царства та Російської імперії з одного боку та Османської імперії – з іншого, – каже Пшемислав Станко. – Остафій Дашкевич заслужив повагу короля Стефана Баторія і той дозволив набирати на Черкащині реєстрових козаків для захисту інтересів Речі Посполитої. Так само черкаські козаки боронили державу на Півночі, коли на Польщу напала Швеція. Цей період відомий у нашій історії як Потоп. Недалеко від історичної Черкащині в полтавському містечку Гадяч 1658 року було підписано Гадяцьку унію – союз трьох народів: польського, литовського та русинського – теперішніх українців. Посол короля звернувся до українців із словами:

– Ви нарікали на польські утиски, але спробували вже московської нагайки. Мали можливість порівняти. Тому тепер обираєте волю, а не неволю.

Пан Пшемислав розвінчав іще один російський міф.

– Вам казали, що ви воювали з польськими магнатами. Але ж Дмитро Вишневецький і Ярема Вишневецький – ніякі не поляки, а українці. Зараз би сказали – українські олігархи. До того ж вони жили саме на ваших землях – Черкащині.

Згадав професор і трагічну історію 20 століття:

– 1920 року українські війська мужньо оборонялися на річці Вепр і не дали змогу бандам Будьонного об’єднатися з армадою Тухачевського, яка наступала на Варшаву.

Маріуш Патей проаналізував економічні потуги тогочасної Речи Посполитої.

– Держава будь-що намагалася пробитися до моря і портів аби вести торг із Європою. Коли вдавалося посунутися на Балтику, туди вивозилося українське збіжжя. Коли Пруссія перепиняла цей шлях – торували дорогу до Чорного моря, де мусили битися із Туреччиною.

Зі слів пана Маріуша розділені наприкінці 18 століття Польща й Україна економічно занепадали, бо світові центри торгівлі змістилися до Берліна, Петербургу й Відня.

– Фактично, зараз відбувається те саме. Прикладом економічної співпраці для нас мають стати країни Скандинавії. Можемо задіяти економічний коридор польської Балтики й українського Чорного моря. Мусимо відстоювати свої економічні інтереси, а не інтереси Відня, Берліна й Москви.

– Сто років тому Військо Польське зупинило російську армаду на підступах до Варшави, – згадала історію Генеральний секретар Спілки польських журналістів Ядвіга Хмельовська. – Зараз Збройні Сили України зупинили московську орду на тисячу кілометрів східніше – біля Донецька. Будемо успішними, якщо не дамо спільному ворогу роз’єднати нас.

Директор телекомпанії «Антенна» Валерій Воротник пообіцяв зробити екранну версію фільму до нового року.